Як дріт допоміг кар’єрі Мерилін Монро, врятував відпочиваючих від акул та «вбив» професію ковбоїв

У 2009 році на аукціоні був проданий знаменитий бюстгальтер Мерлін Монро, в якому вона знімалася у фільмі «Сверблячка сьомого дня» (1955 рік), в тому числі в знаменитій сцені з білою сукнею, що розвівається над вентиляцією метро. Бюстгальтер робив бюст актриси більш привабливим завдяки невеликим хитрощам. Ліфчик мав додаткові подвійні лямки, а в його чашечки знизу був вшитий жорсткий сталевий дріт. Цей прийом дозволяв робити більш помітною улоговинку на грудях актриси.

В даний час найефективнішим засобом від нападу акул на туристів в море людей та віндсерферів, є спеціальні протівоакульні сітки, для виготовлення яких використовується міцний сталевий дріт. Вперше ці сітки почали встановлюватися ще в 1935 році на узбережжі Австралії. Зараз в цій країні існує спеціальна державна програма по їх установці. Також протівоакульні сітки зі сталевого дроту широко використовуються в Новій Зеландії, ПАР, Гонконгу та ряді інших країн.

Колючий дріт вперше з’явився в США в 70-х роках XIX століття. Він використовувався для обгородження територій, на яких паслася худоба. Повсюдне впровадження колючого дроту стало однією з причин вимирання такій легендарній професії, як ковбой. Пастухи і перегонники худоби стали не потрібні після того, як пересування худоби стало обмежуватися парканами з колючого дроту. Цікаво, що зараз в США, як історичній батьківщині колючого дроту, колекціонування її зразків (особливо ранніх) є дуже популярним видом хобі.